ґ баптистерй для хрещення дорослих. Хрещення здйснються щодня о 11.00 та о 15.00, по суботах, недлях святкових днях о 9.00, 12.00 15.00.
Щодня Лтургя о 8.00, вечрня й утреня в 17(18).00. По ввторках з акафстом кон Божо Матер "Взискання загиблих", по середах з акафстом святителю Миколаю, по четвергах з акафстом кон Божо Матер "Позбавлення вд бд страждущих", по п'ятницях з акафстом Казанськй кон Божо Матер, по недлях з акафстом святителю Олексю; по недлях святах дв Лтург в 6.30 9.30, напередодн всеношна о 17(18).00.
Чудотворна Казанська кона Божо Матер; мощ святителя Олекся, Митрополита Московського, кона Божо Матер "Всх скорботних Радсть", частинки мощей свт. ¶оанна Златоуста, ап. Андря Первозваного свт. Московського Петра.
Головний Богоявлення, прибудови Благовщення Пресвято Богородиц святителя Миколи, приставний святителя Олекся, Митрополита Московського; хрестильний храм святого Василя Блаженного.
9 грудня 2008 року бля Благовщенського ввтаря (пвденна стна) собору знайшов свй земний притулок Святший Патрарх Олексй II (Рдигер). Зараз його могила тимчасово зроблена з дубу за яким встановлено дубовий хрест з розпяттям великою лампадою. Навколо багато квтв...
Нин до собору приписаний храм вмч. Микити на Старй Басманнй.
Богоявленський собор особливо пддався образам нападкам з боку "войовничих атеств" в перод хрущовських гоннь на Церкву. Одного разу пд час всеношно на Вербну недлю в храм уврвався невдомий ударив Патрарха Олекся, який правив службу. ¶ншим разом хресний хд, також очолюваний Патрархом, зустрв п'яний натовп з гтарами непристойними пснями, якими вона намагалася заглушити церковний спв. У вруючих полетло камння, одним з них була серйозно поранена в голову спвробтниця французького посольства, присутня на хресному ходу. Коли на початку 1992 року Успенський собор Московського Кремля став Патраршим, Богоявленський собор зробився кафедральним (за матералами ґ. Лебедево). До будвництва освячення храму Христа Спасителя у Москв в 1996 роц ґлоховський собор був не тльки кафедральним московським, але головним храмом Рос.
У Богоявленському собор на крилас з пвдня вд царських ворт головного престолу покояться мощ святителя Олекся, Митрополита Московського. Як вдомо, псля смерт святителя поховали в заснованому ним кремлвському Чудовому монастир, де його свят мощ опочивали до само революц. ¶ в 1928 роц при руйнуванн обител вони були перенесен спочатку в закритий Архангельський собор Кремля, а в 1947 роц на прохання Патрарха Олекся I (Симанського) з особистого дозволу Стална х повернули Православнй Церкв перенесли в Богоявленський собор в ґлохове.
Незабаром з зруйновано Богоявленсько церкви в Дорогомлове сюди перемстилася кафедра Патраршого Мсцеблюстителя Митрополита Сергя (Страгородського), який у вересн 1943 року став Патрархом. Псля кончини в 1944 роц вн був похований в пвнчнй Микльськй прибудов собору. Архтектором могили Патрарха був видатний росйський архтектор Олексй Щусев, який до цього побудував мавзолей Ленна на Краснй площ, Казанський вокзал в Москв, Марфо-Марнську обитель, храм на Куликовому пол багато нших видатних архтектурних споруд, що стали класикою радянсько архтектури ХХ столття.
Псля революц цей храм не закривався. У свято Стртення в 1925 роц урочисту Лтургю в ньому служив Святший Патрарх Тихон. А в лютому 1935 року Бауманська райрада, посилаючись на "накази виборцв", ухвалила вдкрити в Богоявленському собор один з найбльших кнотеатрв мста. На щастя, цьому ршенню не судилося збутися. Придбав особливе значення в 1933 у зв'язку з розмщенням недалеко вд нього (Бауманськй пер., б. 6 нин пвнчний вдрзок Баумансько вулиц) канцеляр резиденц митрополита Сергя.
Третина витрат, що обчислювалися в 200 тисяч рублв, покрив свом пожертвуванням один з головних благодйникв храму, московський 2-й гльд купець, потомствений почесний громадянин Василь ¶ванович Щапов, що був титарем храму з кнця 1850-х до сво кончини в 1864. Оновлений, красивий, величний Богоявленський собор був освячений. Чин освячення звершив Фларет (Дроздов), Митрополит Московський Коломенський 18 жовтня 1853. У 1889 трапезна надбудована архтектором П.П. Зиковим (другим).
Старий петровськй собор простояв до середини XIX столття. У 1830-х роках замовлення на його перебудову одержав вдомий московський архтектор ґвграф Тюрн, що прославився будвництвом домово церкви св. Тетяни Московського унверситету його Аудиторного корпусу на Моховй. Перебудова храму вдбулася 1835-1845 рр. Тод з'явилася п'ятикупольне споруда собору. Храм тринефний, п'ятикупольний з надбудованою над притвором дзвницею, виконаний в стил класицизму. Строгий пднесений в свох формах.
В кнц XVIII сторччя парафянами старого петровського Богоявленського храму стала см'я Пушкних. Вдомо, що великий поет народився в Нмецькй слобод був хрещений в старому Богоявленському собор в 1799 роц. Хресними батьками були бабуся, Ольга Сергвна, уроджена Чичерна, граф Воронцов, внук замученого при Броне мнстра Артемя Волинського. Саме за записом у метричнй книз Богоявленського собору, яку знайшли в 1927 роц, було встановлено, в якому саме будинку народився росйський поет.
У XIV-XVII столттях тут розташовувалося невелике село ґлох. "ґлох", "лоха", за словником Даля, вльха. Очевидно, колись тут рс густий вльховий лс. А ще "вльхою" за старих часв називали мокре, пдтоплене мсце, поряд проткав укладений нин в трубу Ольховець Струмок; назва також збереглася в найменуванн Ольховсько вулиц Ольховського провулка). У другй половин XV столття ґлохово було примським пдмосковним селищем, де стояла церква Володимирсько кони Божо Матер. У параф в 1468 роц народився вдомий московський юродивий Василй Блаженний. Стара Басманна, яка вела в ґлохово, в Нмецьку слободу, що розкинулася за ним, була центральною вулицею палацово Басманно слободи, де селилися царськ пекар, (вд татарського "басман" палацовий або казенний хлб), або за старою, менш врогдною версю, майстри србних справ. А Богоявленський собор в давнину, можливо, був звичайною сльською церквою. Документально вн вдомий з 1687 року, перший кам'яний храм на мсц дерев'яного був збудований в 1717(12)-1722(31), коштом його парафянина, полковника Воронецького царвни Параскеви ¶ванвни. Цеглу на нього подарував особисто Петро I. Будвництво розтягнулася надовго. Храм був освячений тльки в 1731 роц. У 1790-1792 були перебудован трапезна з прибудовами (Благовщення свт. Миколи) дзвниця.
БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ СОБОР У МОСКВI
хто любить Православ
газета для всх тих,
Митрополита Кивського вс Украни
За благословенням Блаженншого Володимира,
Газета "Вра культура"
